Регистрация  Забыли пароль?
logo   Блоги рядом:  Djei.JK, Історія, Gorchitza

 

 





Метки

Календарь
Январь
ПнВтСрЧтПтСбВск
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

chance  13.11.2008 09:12:21

Життя, як кава...

Життя, як кава. Спочатку здається запашною та напрочуд смачною. Та вона така і є. Не можна засуджувати за перваги.

Ось вона, перед тобою, налита у милу чашку, навіть серветка поруч.

І ти таки п'єш, насолоджуєшся кожним ковткоv. Хтось поспішає, хтось тягне задоволення за хвіст.

Але ж не все так просто. У самому кінці пити буде неможливо. Вся гуща, все несмачне, збирається там.

Весь бруд життя одразу не побачиш, не відчуєш. Але настає та мить, коли чашки миють...

П.С. Ось який настрій на мене навіяв дивний Владлен, препод, що провів пару історії України. Люблю дивних людей, вони навіюють на мене дивний настрій, який я обожнюю. Симбіоз! :)

click to zoom | натисніть щоб збільшити | нажмите чтобы увеличить
Комментариев: 10

 
Контрольное число

м-да...або як сигарета - ніби в кайф,іноді хочеш кинути,але не можеш,в кінці найбільше лайна...

О, точно!

Красивая метафора.

иногда этот кофе налит в шикарную фарфоровую чаку, и блюдечко тебе, и салфеточка - только пей. А н-нет, крутят носом, разливают... И так, выпив все, до последнего, не могут понять - зачем его вообще подали?... А другому человеку в какой-нибудь глиняный черепок нальют, да так, что не разлить невозможно. А он с жадностью глотает горячим, бережно держит и лишь перед последним глотком, на секунду остановившись, понимает, какой это чудесный напиток.

У яблучко!

Люди которые заставляют нас задуматься над чем-то странным и новым для нас вызывают в нас либо страх, либо восхищение. Лучше ведь когда второе, а не первое)

Канеха! Хоча коли він 2 мені вліпив, я чомусь не дуже "восхищалась", але моя миттєва образливість швидко минула :)

такие люди все таки редкость...) и редко кто долго может на них обижаться)

Ну, він - мій викладач, як я можу на нього взагалі дутися? Якщо мені ставлять два, то я цьому виною, а не він...

Хоча я б тобі не побажала б такого викладача. В нього метод заставити нас навчатися - показати, що ми всі ніхто і нічого не варті. Чомусь Владлен вірить, що таке його ставлення буде штовхати нас більш активно порпатися у купі інсторичних документів.

Млін! Круть! Я змогла коротко і лаконічно донести свою думку, поки три коменти, і три людини зрозуміли.

І окрім того, вони ще й доповнюють те, що було анписано вище. Юпі! Ціль досягнена! :)